• Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
РусскийУкраїнська

Доповідь "Досвід використання теплових насосів в Україні: як досягти максимальної ефективності проекту"

Новини - Доповіді на конференціях, форумах...

УКРАЇНСЬКИЙ ФОРУМ ПО ВІДНОВЛЮВАНІЙ ЕНЕРГЕТИЦІ
15-16 жовтня 2009 р., Київ, Хрещатик 2, Український дім

Сьогодні тепловий насос - це перспективний і практичний спосіб опалювання. Останнім часом різко зріс інтерес суспільства до цієї енергозберігаючої технології, здатної стати серйозним конкурентом традиційним опалювальним системам (газовим, рідкопаливним, твердопаливним, електричним). Загадковий і безпечний метод опалювання притягує увагу співвітчизників, викликає багато питань і сумнівів в ефективності фінансових витрат, залишає простір для домислів і суперечок. Адже Європа і США давно використовують теплові насоси. Адже це вигідно! Бум на теплонасоси почався ще в 70-х роках минулого століття, коли Захід захлеснула серія енергетичних криз. Світовим лідером у використанні і виробництві теплових насосів стала Швеція, до речі, що має схожі зимові температури з центральною Україною. Не дивно, що ми також розглядаємо цю нову технологію опалювання, ефективність якої вже перевірена, і схвалена, в розвинених країнах.

Яскравим підтвердженням ефективності служить трирічна робота теплового насосу  на Південній залізниці України. Навіть найконсервативніший скептик може переконатися у всьому своїми очима. Ґрунтовий тепловий насос з горизонтальним колектором був встановлений восени 2006 році. Залізничники спеціально створили окрему лінію обліку електроенергії, щоб цифрами підтвердити, або спростувати, розрахований економічний ефект. Отримані цифри вразили! Встановлений тепловий насос потужністю 40 кВт шведського виробника ефективно замінив дві вугільні топкові залізничній станції "Залютіно". Сьогодні він успішно взимку обігріває вокзал і службові приміщення, а влітку кондиціонує. Ефект перевершив найсміливіші прогнози і розрахунки: залізничники економлять по 110 тисяч гривень в рік при первинному вкладенні 300 тисяч гривень! Шведський теплонасос вартістю 86 тисяч гривень (за цінами 2006 року) повністю окупив модернізацію системи опалювання всього за 3 роки! Екологічне, безпечне і економічне рішення отримало високу оцінку і керівництво Південної залізниці, і Харківської обласної державної адміністрації, і споживачів.

Теплові насоси є в Україні новою, і тому незнайомою технікою, для більшості будівельних організацій. Як і в будь-якій новій справі, на сьогоднішній день не існує сталої культури і правил установки теплонасосів. Ні замовники, ні виконавці робіт, частенько не знають точно, що ж таке тепловий насос для опалювання. Звідси виникають непорозуміння. 

Останнім часом в наше підприємство "Теплові насоси", окрім звичайних замовлень встановити опалювання на тепловому насосі, почали звертатися власники будинків з вже встановленою системою опалювання на тепловому насосі. Відразу уточню - ці системи були встановлені не нашим підприємством. Поводяться з проблемою - "тепловий насос не гріє", "надмірно шумить, і не дає спати", "споживає підозріло багато електроенергії" і так далі. Також поступають пропозиції "узяти невдалий тепловий насос встановлений іншою організацією, на обслуговування". 

Такі "невдалі і курйозні приклади опалювання тепловим насосом" готують в перспективі пастку недовір'я, в якій суспільство може залишитися надовго. Згідно Енергетичної стратегії України в 2030 році необхідно виробляти 50% тепла тепловими насосами, тобто опалювати кожен другий будинок. Але якщо сьогодні в суспільстві приживеться думка подібне "брат кума поставив собі тепловий насос, а він не працює", то завтра жодна державна політика підтримки теплових насосів не допоможе виконати Енергетичну стратегію України. Державі необхідно оперативно втрутитися, і зупинити тенденцію збільшення кількості "невдалих прикладів опалювання тепловим насосом". 

Як приклад, хочу зупинитися на особливо популярній помилці при установці системи опалювання на тепловому насосі. 

Приклад з життя: радіаторна система опалювання в будівлі на Жуковому острові Києва з тепловим насосом, який, за словами господаря, "не гріє". При детальному розгляді з'ясували, що на радіаторну систему опалювання, під виглядом теплового насосу для опалювання, був встановлений чиллер (холодильна машина) китайського виробництва фірми SART з температурами нагріву до 45 градусів при дуже низькій ефективності. Вочевидь, що ставити чиллер в якості теплового насосу було помилкою, таке по'єднання радіаторів і холодильної машини не здатне ефективно опалювати будинок. Згідно з визначенням Великої радянської енциклопедії - "Холодильна машина - пристрій, що служить для відведення теплоти від охолоджуваного тіла при температурі нижчою, ніж температура довкілля". Холодильна машині не є технікою для опалювання. По аналогії з автомобілями, туди, де потрібний екскаватор, поставили працювати бульдозер. Начебто обидва переміщують землю, але не можуть замінити один іншого. 

Холодильні машини не мають ефективної погодозалежної автоматики, часто працюють через акумулюючу ємність, і, у результаті, до двох разів менш ефективні, чим спеціалізований тепловий насос для опалювання. Поняття СОР і ефективність фреонового контуру, що застосовують в холодильній техніці, є у випадку з тепловим насосом для опалювання важливим, але не єдиним чинником. Якщо є питання в присутніх - я готовий відповісти. 

На сьогоднішній день цей власник холодильної машини з Жукова острова поруч для опалювання встановив рідкопаливний котел, який успішно працює. 

Добре, що цей власник холодильної машини - чилера має декілька будівель поруч, він оптиміст, і через об'єктивні причини продовжує шукати варіанти установки сьогодення! теплового насосу для опалювання сусідніх будівель. У результаті, цей "курйоз з щасливим" кінцем обійшовся власникові в 15 тисяч євро. 

До речі, фірма, що встановила цю холодильну машину для опалювання, на сьогоднішній день встановила близько 5 таких "курйозних" систем. З яких в наше підприємство "Теплові насоси" зверталися вже в двох випадках. У інших випадках, напевно, зверталися до наших колег. Ми з цікавістю чекаємо інших звернень слідами діяльності цієї фірми. 

Як могло таке статися? Основна причина - відсутність в Україні нормативно-правової бази, що не дозволяє відрізнити тепловий насос для опалювання від, наприклад, кондиціонера або холодильника. В Україні немає власних нормативних документів для визначення ефективності теплового насосу. Європейські ж нормативи на сьогоднішній день більшість місцевих фірм не застосовують. Чому? 

Не таємниця, що в якості теплонасосу вартістю 100 000 гривень для системи опалювання, сьогодні можна продати, наприклад, віконний кондиціонер вартістю 1000 гривень. Продавцеві потрібно лише замінити корпус пристрою, або наклейку. Прибуток при цій операції складе 10 000 відсотків. В крайньому випадку, примітивний фреоновий контур за тиждень збере будь-який фахівець з холодильників або кондиціонерів. Це велика спокуса, особливо в крупних проектах, що фінансуються з державного бюджету. З юридичної точки зору все бездоганно до тих пір, поки не буде згадки нормативу, по якому виміряли технічні характеристики пристрою. 

Зараз з'явилися мінімум два десятки підприємств - продавці "теплових насосів", що йдуть по шляху "холодильних машин і віконних кондиціонерів". І це дуже прибутковий і швидко зростаючий в Україні бізнес. Враховуючи відсутність національних і європейських нормативів в Україні, всі тендери за бюджетні гроші сьогодні виграють саме "теплові насоси з кондиціонерів віконного типу".Таке устаткування, природно, найдешевше - дешевше вже не буває, а технічні характеристики можна "намалювати" будь-які зважаючи на відсутність нормативу вимірів. 

Держава може швидко і ефективно усунути більшість подібних "курйозів" з тепловими насосами. Для цього потрібно легалізувати в Україні європейські стандарти визначення ефективності теплових насосів. Наприклад, стандарти EN 255 і EN 14511. І не приймати тендерну документацію без обов'язкового вживання цих стандартів у визначенні параметрів устаткування. 

І ще один приклад "курйозного" просування теплового насосу для опалювання. 

Офіційний представник в Україні серйозного світового виробника теплових насосів - шведській компанії IVT - публікує інші технічні характеристики, чим виробник устаткування. Зміни по дорозі до України з теплонасосами відбуваються в кращу сторону. Наприклад, повітряний тепловий насос при температурах +7/35 градусів, має потужність 14,3 кВт за інформацією виробника по нормативу EN 14511, а за інформацією місцевої фірми 16 кВт, але вже без вказівки нормативу. Тобто, формально, він нічого не порушує. 

Кілька років тому в Східній Європі пройшла хвиля судових розглядів з місцевими фірмами - виробниками теплових насосів для опалювання. Причина конфліктів - недотримання декларованих виробником технічних характеристик теплових насосів з фактичними. 

Але для цього споживачі, і в першу чергу державні замовники, повинні почати звертати увагу на необхідність вживання нормативів при визначенні технічних параметрів теплових насосів. 

Для виключення появи надалі подібних "курйозних" випадків, пропоную, у вирішеннях Українського Форуму по відновлюваній енергетиці звернутись до Національного агентства України з питань ефективного використання енергетичних ресурсів з проханням: легалізувати в Україні європейські нормативи визначення технічних параметрів теплових насосів. 

Сподіваюсь, що на наступному Українському Форумі по відновлюваній енергетиці, через рік, доповідачам не буде що розповісти про подібні "курйозні" випадки про теплові насоси в Україні, і ми збережемо значні державні кошти.


Директор "Теплові насоси" ТОВ                    Остап Кучерук